10 клас

При підготовці до тестування  опрацюйте запропоновані матеріали

https://www.youtube.com/watch?v=joxXyw1aFr8

Окупаційний режим у завойованих нацистами країнах.

Рух Опору

1. Нацистський «новий порядок» у Європі

2. Рух Опору в окупованих країнах

 1. План «Ост». Окупаційна політика фашистських держав була детально розроблена одночасно з планами ведення війни. Про злочинні плани німецько-фашистських загарбників стосовно народів Центральної та Східної Європи переконливо говорять так званий план «Ост», директива «Про особливу підсудність у районі дії плану «Барбаросса» і особливі заходи військ», указівки про ставлення до радянських військовополонених та інші документи. Планом «Ост» передбачалися колонізація території Радянського Союзу і країн Центральної та Східної Європи, знищення мільйонів людей, перетворення на рабів «третього рейху» українців, росіян, білорусів, поляків, чехів та інших народів Центральної та Східної Європи. Планувалося виселити протягом 30 років 65% населення України, 75% населення Білорусії, 80-85% населення Польщі, значну частину населення Латвії, Литви, Естонії - усього 31 млн. чоловік. На «звільнені» землі намічалося переселити 10 млн. німців, а місцевих жителів, що залишилися (за розрахунками гітлерівців, близько 14 млн.), поступово «онімечити».

 Документи нацистського рейху свідчать, що СРСР підлягав розчленовуванню і ліквідації. На його території передбачалося утворити чотири рейхскомісаріати - німецькі колоніальні провінції: «Остланд», «Україна», «Москва», «Кавказ», управління якими повинно було здійснюватися спеціальним «східним міністерством» на чолі з А. Розенбергом.

На загарбаних територіях нацисти створювали концтабори, табори смерті, в'язниці та гетто. Проводилися масові розправи над місцевим населенням. Тільки в Бабиному Яру в Києві окупанти знищили понад 100 тис. чоловік. У роки окупації в республіках Прибалтики, у Білорусії, Україні, Російській Федерації гітлерівці знищили понад 10 млн. мирного населення. Нацистський режим демонстрував усьому світові свою антилюдську сутність. Зміст «нового порядку», як нацисти йменували встановлений ними режим, зводився до ліквідації незалежності і суверенітету держав, необмеженої економічної експлуатації та сваволі окупантів. Злочини нацистів у Європі. На початок літа 1941 р. нацистська Німеччина поширила своє панування майже на всю територію Західної, Центральної і Південно-Східної Європи. Крім країн, окупованих до початку бойових дій, війська Німеччини в ході першого періоду Другої світової війни захопили території ще 9 європейських держав. Тут також утверджувався «новий порядок». Головними каральними органами нацистів були СС і гестапо.

Історично довідка

СС - організація німецьких нацистів, одна з головних опор нацистського режиму. Спочатку виконувала функції охоронних загонів нацистської партії. Війська СС відрізнялися крайнім фанатизмом і винятковою жорстокістю. В обов'язки СС входила, зокрема, підтримка «нового порядку» у Європі відповідно до нацистської расової теорії. Міжнародний військовий трибунал засудив СС як злочинну організацію.

Гестапо - таємна державна поліція в нацистській Німеччині. Створена в 1933 р. Проводила масовий терор у Німеччині та за її межами.

Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнбергу визнана злочинною організацією. На всій території, окупованій нацистами, запрацювали «фабрики смерті». Найбільшими концентраційними таборами були Дахау, Бухенвальд, Заксенхаузен і Равенсбрюк у Німеччині, Маутхаузен в Австрії. У них перебували військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. В'язнів концтаборів змушували виконувати каторжні роботи, морили голодом, жорстоко катували. У багатьох таборах нацистські лікарі проводили «медичні» експерименти, садистськи піддаючи свої жертви страшним тортурам. У цілому в концтаборах опинилося 18 млн. чоловік, 12 млн. із яких загинули.

 Мільйони жителів Європи були насильно вивезені в Німеччину для робіт на заводах, фабриках, у сільському господарстві «третього райху». Для утримання населення в покірності широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Символами цієї політики було повне знищення жителів сіл Хатинь у Білорусії, Орадур у Франції, Лідице в Чехословаччині.

Другу світову війну іноді називають тотальною, оскільки вона зачепила всі сторони життя суспільства. За самими приблизними підрахунками, війна забрала життя 65 млн. чоловік, більш половини з яких були цивільними особами. Історія ніколи не пробачить нацизму і фашизму ці страшні злочини.

 Голокост — кампанія систематичного расового геноциду євреїв, яку проводила гітлерівська Німеччина протягом Другої світової війни, спроба знищення всіх євреїв Європи з використанням новітніх технологій.

«Остаточне вирішення» єврейського питання було затверджене влітку 1941 р. і поширювалося на всі європейські країни. Євреїв переселяли до гетто. Була створена мережа концтаборів, де мало відбуватися знищення людей (планувалося умертвити 7-8 млн. чоловік); найбільшими «фабриками смерті» були Освенцим, Треблінка. Масові розстріли були організовані в усіх населених пунктах Східної Європи (Бабин Яр у Києві).

Європа продемонструвала як героїзм тих, хто переховував євреїв, так і аморальність тих, хто видавав гестапо євреїв, які втекли з гетто чи концтабору. Польські партизани створили спеціальну організацію з порятунку євреїв — «Зеготу», проте війну пережило лише 5 % євреїв Польщі. У Данії король Кристіан, демонструючи своє співчуття євреям, нашив на свій одяг жовту зірку Давида; більшість данських євреїв урятувалися. В Угорщині шведський дипломат Р. Валленберг організував утечу багатьох євреїв. Документально встановлене знищення близько 6 млн євреїв: З млн. у Польщі, 2 млн. у СРСР, 1 млн. в інших країнах.

 2. Сутність руху Опору, його форми та цілі.

Рух Опору - це визвольний рух проти зовнішнього і внутрішнього фашизму, нацизму і встановлених ними порядків, за відновлення національної незалежності і державного суверенітету окупованих країн, за більш справедливий і демократичний лад після звільнення.

Форми руху Опору були різними. В одних випадках це були видання підпільних газет, збір і передача союзникам важливої інформації, в інших - саботаж, зриви військових постачань, диверсії, організація партизанських загонів і збройних нелегальних груп.

В окремих країнах окупованої Європи почали формуватися загальні керівні органи руху Опору. Однак цілі учасників Опору, у залежності від їхньої політичної орієнтації, згодом значною мірою почали розрізнятися.

Різні цілі учасників руху Опору

Помірні кола Опору	Ліві сили в русі Опору
Робили ставку на звільнення своїх країн силами західних держав і повернення до впади законних урядів, вигнаних фашистами. Вони виступали за відновлення конституційного ладу і демократичних принципів	Ліві сили, наприклад, комуністи, масово брали участь у русі Опору. Вони активно розгорнули діяльність після нападу Німеччини на СРСР, виступали під гаслом негайного початку всенародної війни проти окупантів, а потім - соціалістичної революції.

 На територіях, окупованих Японією, становище було трохи іншим. В'єтнам, Лаос, Камбоджа, Бірма, Індонезія, ряд інших азіатських країн до війни не мали незалежності. Тому якийсь час народи цих країн сподівалися, що з рук Японії вони одержать незалежність. Але ця ілюзія швидко розвіялася. Новий окупаційний режим означав лише зміну влади і виявився набагато жорсткішим за колоніальний.

Антияпонський рух сформувався у Бірмі, Малайї, Індонезії, на Філіппінах, у ряді інших країн.

 Рух Опору у Франції. Одним із центрів європейського Опору стала Франція. Це пояснюється багатьма факторами: окупанти домагалися максимального використання у своїх інтересах кваліфікованої робочої сили, вішістський режим остаточно скомпроментував себе в очах французького народу. Франція вела третю за відносно короткий період війну з Німеччиною. Антинімецькими настроями, значною мірою підсиленими окупаційним режимом, була перейнята більшість французького населення. У рух Опору втягувались різні соціальні прошарки: робітники, селяни, інтелігенція, офіцери, священнослужителі, банкіри, власники фабрик і заводів. Буквально з перших днів окупації країни одна за одною відбувалися демонстрації, страйки, диверсії, спрямовані проти нацистських загарбників і їх поплічників - вішістів. Уже в червні 1940 р. по лондонському радіо виступив Шарль де Голль (очолив французький Рух опору), який закликав співвітчизників розгорнути збройну боротьбу проти гітлерівців. У цьому ж році де Голлем була створена організація «Вільна Франція» (з 1942 р. - «Франція, що бореться»), яка очолила рух Опору. Союзники визнали її законним представником французького народу.

Народне піднесення дозволило створити французькі збройні сили за межами країни - факт безпрецедентний у світовій історії. У 1942 р. патріотичні організації об'єднали свої бойові групи в боєздатну армію, яка визнала керівництво генерала ПІ. де Голля. Спочатку її чисельність складала 70 тис. чоловік. По всій території Франції активно діяли загони партизанів, очолювані комуністами і лівими соціалістами.

Рух Опору в Італії. У Північній і Центральній Італії, окупованій німецько-фашистськими військами, керівництво рухом Опору здійснювали комітети національного визволення. Деякі гірські райони Італії були звільнені від окупантів і перетворилися на своєрідні «партизанські республіки», де вся повнота влади належала партизанським бригадам імені Дж. Гарібальді.

Рух Опору в Польщі. Нацистська расистська доктрина передбачала знищення польської державності і польської нації. З жовтня 1939 р. у Польщі був встановлений найжорстокіший окупаційний режим, основними проявами якого були терор і геноцид. Наприкінці вересня 1939 р. у Парижі був сформований польський уряд в еміграції. З 1940 р. цей уряд знаходився у Великій Британії.   Одночасно відбувалася консолідація і лівих сил (під впливом СРСР). У1943 р. на території СРСР був утворений Союз польських патріотів, який почав формувати свої збройні сили - Військо польське. Великий вплив мали формування Армії Крайової, керовані з Лондона емігрантським урядом, і загони Гвардії Людової, утворені комуністами. Ці військові формування вели боротьбу з окупантами, хоча між ними існували серйозні розбіжності щодо тактики і стратегії у визвольному русі, майбутнього ладу Польщі. Розбіжності часом переростали у відкрито ворожі відносини. Протиріччя між «лондонським табором» і «людовцями» відіграли фатальну роль у Варшавському повстанні 1 серпня - 2 жовтня 1944 р., піднятому Армією Крайовою та розгромленому нацистськими окупантами. У результаті загинуло 200 тис. поляків, а Варшава була практично повністю зруйнована.

 Рух Опору в Югославії. У Югославії рух Опору очолили комуністи. З ініціативи КПЮ в 1941 р. був утворений Народно-визвольний фронт (НВФ) , під керівництвом Й. Броз Тіто. Головні сили під командуванням Й. Броз Тіто з боями пробралися в долину ріки Неретва. Тут відбулася одна з вирішальних битв народно-визвольної війни в Югославії, що закінчилася перемогою над окупантами.

Національно-визвольна боротьба народів Югославії ускладнювалася протистоянням усташів і четників.

 Усташі - хорватські праворадикальні націоналісти, прихильники моноетнічної хорватської держави; під час Другої світової війни вони здійснювали політику терору і геноциду стосовно сербів, євреїв і циган.

Боротьбу з окупантами вели також четники (від слова «чета» - загін) - сербські націонал-патріоти. Вони встановили контакти з лондонським емігрантським урядом і були прихильниками конституційної монархії.  Бої між четниками й усташами набували рис національно-релігійної війни між православними і католиками, у якій постраждало і мусульманське населення країни. Серби православні, хорвати – католики і  частина мусульман.

Рух Опору в Чехословаччині. Раніше за інші країни рух Опору розгорнувся на землях Чехословаччини. Широкого поширення набув саботаж на військових заводах, здійснювалися диверсії на залізницях, електростанціях. У країні зростало єднання всіх патріотичних сил незалежно від партійної та релігійної приналежності. Прихильники емігрантського уряду і лівих сил  (на території СРСР було утворено чеську армію під кервництвом Людвіга Слободи)діяли в рамках загальних органів Опору.

Великий внесок у звільнення своїх країн від фашизму зробили патріоти Греції, Норвегії, Бельгії, Нідерландів і ряду інших країн.

Завдання для самоконтролю

1. Якими були основні завдання плану «Ост»?

2. Нацистський «новий порядок» передбачав проведення особливої расової політики. У чому її сутність?

3. В чому суть Голокосту? Які історичні уроки несе Голокост для народів світу?

4. Проаналізуйте основні форми руху Опору. Які були його особливості в різних країнах?

Шановні учні, нагадую вам, що завдання мають бути надіслані вчасно. Кожен пропущений день "-2 бали". 

За першу таку спробу навчання додаю два дні, а за наступні - зніматимуться бали.

Всі надіслані і ненадіслані !!! роботи будуть відповідно оцінені. 

Дякую всім учням, які вчасно надіслали роботи!

всесвітня історія П.14, п.1, 2.

Шановні учні, продовжуємо самопідготовку.

Перегляньте роз*яснення до домашнього завдання з історії України.

І.    Для полегшення розуміння навчального матеріалу обов*язково перегляньте презентації на          блозі.
ІІ.   Прочитайте параграфи.
ІІІ.  Зверніть особливу увагу на історичні терміни.
ІV.  Розгляньте (усно) питання в кінці параграфів. Вони створені по прикладу ЗНО.
V.   Усно виконати завдання до практичного заняття №5
VІ. Усно опрацюйте тести.

   Увага! Головне прочитати матеріал! Запитання в тестах, в кінці парграфів, у практичному занятті -  повторюються!!! 

Залікова робота включатиме ці завдання.

Якщо буде щось не зрозуміло і необхідні будуть пояснення - можемо зустрітися в четвер о 9.00, але тільки по попередній домовленості. Повідомте мене,  хто буде.

Не бійтеся вчитися, не бійтеся завдань! 

"Не такий страшний вовк, як його малюють."

Завдання з історії України і всесвітньої історії залишаються такими, як і були, а з громадянської освіти - є доповнення.

Після карантину на уроках ГО ми розпочнемо вивчення V розділу. Ваше завдання:

1. Об*єднатися в групи для виконання творчої роботи.
2. Опрацювати с. 101 - 102.
3. Продумати, спланувати, зробити макет майбутньої реклами нашого освітнього закладу - Фастівського академічного ліцею № 2, або соціальної, екологічної реклами.норгу
4. Скористайтеся інтернет-ресурсом.
5. Зверніть увагу на вимоги до реклами, як цікаво можна використати слогани.
6. Результат роботи може бути представлений як відео-ролик, комікс, міні-білборд.

Успіху вам!

Завдання на час карантину

10 клас

Історія України: 

Повторити П.18 - 22, опрацювати відповідні матеріали для 10 класу, виставлені на блозі (презентації, тренувальні тести).

1.       1.      Народний комісар освіти УСРР у 1924 – 1927 рр., поборник українізації, який негативно ставився до призначення на керівні державні і партійні посади в республіці неукраїнців, які вороже ставилися до національного відродження:

§   Християн Раковський; Олександр Шумський

§   Лазар Каганович;  Дмитро Мануїльський

2.     Рік «саморозпуску» Української комуністичної партії:

§   1923,  1922,  1925,  1924

3.     Тимчасова політика більшовиків 1920-х рр. у національно-культурній сфері:

§   денаціоналізація,  автономізація

§   націоналізація,  коренізація

4.     Рік проголошення в УСРР курсу на індустріалізацію:

§   1925, 1924,  1923,  1922

6.Рік входження УСРР до складу СРСР:

§   1921,  1922, 1923,  1924

7.     Хронологічні межі непу («нової економічної політики»):

§   1928 – 1933 рр.,  1925 – 1928 рр.

§   1921 – 1928 рр.,  1923 – 1933 рр.

8.     Економічний курс більшовиків 1921 – 1928 рр. в Радянській Україні, упродовж якого впроваджувалися елементи ринкової економіки:

§   ГОЕЛРО

§   «воєнний комунізм»

§   «договірна федерація»

§   неп

9.     Політичний захід, на якому було проголошено початок політики коренізації:

§   ХІ з’їзд РКП(б),  Х з’їзд РКП(б),

§   ХІІ з’їзд РКП(б),  ІХ з’їзд РКП(б)

10. Республіки, які увійшли до складу СРСР 30 грудня 1922 р.:

1) Російська СФРР;   2) Білоруська СРР;          3) Казахська РСР;
4) Литовська РСР;    5) Закавказька РФСР;    6) Українська СРР.

§   1, 4, 5, 6; 1, 3, 5, 6;  1, 2, 5, 6;  2, 4, 5, 6

11. Рік утвореня Української автокефальної православної церкви (УАПЦ):

§   1921,  1922, 1923, 1924

12.Нова економічна політика була проголошена:

§   на ІХ з’їзді РКП (б);  на Х з’їзді РКП (б)

§   на ХІ з’їзді РКП (б);  на VІІІ з’їзді РКП (б)

13.Укажіть повне визначення терміну «автокефалія»:

§   державна незалежність

§   виселення, як засіб адміністративного покарання

§   повне самоврядування, незалежність церкви

§   самоврядування певної території

14. Місто, яке було столицею Радянської України у 1919 – 1934 рр.:

§   Харків,  Одеса,  Катеринослав, Київ

15. Рік утворення Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки у складі УСРР:

§   1921,  1923,  1922,  1924

16. Тимчасова політика більшовиків 1920-х рр. у національно-культурній сфері:

§   коренізація,  націоналізація

§   автономізація,  денаціоналізація

17. Керівник уряду Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) у 1919 – 1923 рр.:

§   Християн Раковський,  Федір Сергєєв

§   Георгій П’ятаков,  Володимир Затонський

18.Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського  суспільства 1920-х років? 

1. «Певна частина державних ресурсів і ресурсів приватного господарства дістають право вільного обігу на товарному ринку за принципом купівлі-продажу…»
2. «Тепер же кількість тих, хто харчується за рахунок закордонних комісій допомоги голодуючим в Україні, не перевищує 10% загальної кількості голодуючих…»

•  Відображено в обох уривках
•  Лише в першому
•  Не відображено в жодному з уривків
•  Лише в другому

19. Державно-політичний статус УСРР у 1921 – 1922 рр. визначався 

•  «воєнно-політичним союзом» із РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення
•  «військовим союзом» із РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави
•  юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не      перебувала з ними в союзно-договірних відносинах
•  «договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади

20. У якій галузі господарства УСРР у 1920-х роках розпочалася реалізація плану ГОЕЛРО? 

•  енергетичній,  металургійній
•  машинобудівній,  вуглевидобувній

21. Розвиткові сільського господарства України в період НЕПу було притаманне 

•  розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад
•  функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств
•  створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою
•  об’єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи

22. Які твердження щодо політики коренізації, здійснюваної в Україні в 1920-х – на початку  1930-х років, є правильними? 

1. На керівних посадах  представників  інших  національностей  масово  замінювали  українцями.
2. Приділяється особлива увага підготовці та висуванню кадрів корінної національності
3. Створюються окремі адміністративно-територіальні  одиниці  в  місцях  компактного  проживання неукраїнського населення
4. Українська мова в республіці проголошується державною, а в системі освіти республіки мови національних меншин замінюються українською

•  2, 3;  1, 4;  2, 4;  1, 3

23. У результаті здійснення в Україні в 1920-х – на початку 1930-х років політики коренізації 

•  замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою
•  збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно- державного апарату
•  розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном
•  реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

24. Найголовніший крок у переході від політики «воєнного комунізму» до нової економічно політики:

•  дозвіл іноземцям брати деякі підприємства у концесію
•  скасування загальної трудової повинності
•  заміна продовольчої розкладки продовольчим податком

25.«Державний устрій у формі союзної держави, при якому його члени зберігають ознаки політичного суверенітету»

•  колонізація,  автономізація
•  протекторат,  федерація
•  скасування заборони на дрібне приватне підприємство

26. «Повне самоврядування церкви, її незалежність».

•  автаркія,  автократія,  автологія,  автокефалія

27. Причини зростання обсягів промислового виробництва часів НЕПу:

•  скасування заборон на приватне підприємництво, економічні методи господарювання, запровадження оренди
•  залучення іноземних інвестицій, централізація управління
•  зниження цін на сільськогосподарську продукцію, допомога з-за кордону
•  націоналізація підприємств важкої промисловості, запровадження загальної трудової повинності

1.      29. Встановіть відповідність:

o                          соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови громадянської війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі заходи з метою переходу до комунізму

• економічна політика більшовиків в Україні в 1921 – 1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки
• повне самоврядування церкви, її незалежність
• державний устрій у формі союзної держави, при якому його члени зберігають ознаки політичного суверенітету
• надання народам СРСР можливості розвивати власні культури, мови, готувати національні кадри з метою посилити вплив комуністичної партії в національних районах
•  

воєнний комунізм

•  

нова економічна політика

•  

коренізація

•  

автокефалія

30. У результаті входження Української СРР до складу Союзу РСР:

•  відбулося значне зростання території республіки
•  республіка втратила право на самостійну зовнішню політику
•  скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці
•  республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави

31. Чим пояснюється підтримка в 1920-ті рр. Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) радянською владою?

•  прагненням сприяти розвитку релігійного життя як основи народного життя
•  прагненням використати церкву в поширенні комуністичних ідей
•  прагненням послабити Російську православну церкву, яка вороже ставилась до більшовицького режиму
•  повагою до релігійних вірувань українців

32. У результаті здійснення в Україні в 1920-ті — на початку 1930-х рр. політики коренізації було:

•  реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони
•  замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою
•  збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату
•  розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи за кордоном

33. Упровадження на початку 1920-х рр. політики коренізації партійно-радянським керівництвом СРСР мало на меті:

•  стимулювати розвиток української культури
•  подолати масову неписьменність дорослого населення
•  сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках
•  налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

34.Однією з причин запровадження непу в Україні було:

•  прагнення більшовиків подолати політичну та економічну кризу
•  бажання здобути міжнародне визнання і стати членом Ліги Націй
•  бажання підвищити соціальні стандарти, визначені політикою «воєнного комунізму»
•  прагнення позбутися комуністичної ідеології, яка дискредитувала себе в роки громадянської війни

35. Яких сфер життя суспільства політика коренізації торкалася найбільше?

•  культурної та політичної
•  соціальної та економічної
•  соціальної та культурної
•  економічної та політичної

36. Що стало причиною зростання обсягів промислового виробництва в Україні в період непу?

•  зниження цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників
•  скасування заборон на приватне підприємництво, впровадження оренди, економічних методів господарювання
•  проведення націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведення загальної трудової повинності
•  залучення значних іноземних інвестицій, розширення сфери товарно-грошових відносин, централізація управління

37. Визначте за джерелом, проти якої політики виступали селяни.

«Ми не ховали хліб, ми, як наказали за декретом, собі залишили 9 пудів на рік на людину. Прислали декрет залишити 7 пудів, два пуди віддати. Віддали. Прийшли більшовики з загонами. Розорили вкінець. Піднялися ми… Горять села, зрівняли будинки із землею. Ми все віддавали, хотіли по-доброму. Знали, місто голодне, себе не жаліли».

•  індустріалізації
•  воєнного комунізму
•  суцільної колективізації
•  непу

38. Про запровадження якої політики йдеться в уривку документа?

«Перед нами весною 1921 року стало ясне становище: не безпосереднє соціалістичне будівництво, а відступ в цілому ряді галузей економіки до державного капіталізму, не штурмова атака, а дуже важке, трудне і неприємне завдання тривалої облоги, зв’язаної з цілим рядом відступів».

•  культурної революції,  коренізації (українізації)
•  нової економічної політики,  «воєнного комунізму»

41. Установіть відповідність між періодами та поняттями і термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх.

• 1 Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр.)2 Українська революція (1917—1918 рр.)3 Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920 рр.)4 Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—1928 рр.)А Політика українізації, націонал-комунізм, автокефальна церква, СРСР, Шахтинська справаБ Самостійники, автономізація, Універсали УЦР, українізація армії, Генеральний СекретаріатВ Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, легіон УСС, Головна Руська Рада, Союз визволення УкраїниГ Масові репресії, Стахановський рух, «розстріляне відродження», геноцид, форсована індустріалізаціяД Гетьманат, Українська галицька армія, Акт злуки, друга радянсько-українська війна, «Київська катастрофа»1  2  3  4 
  (впишіть потрібну букву після кожної цифри)

42.Установіть послідовність подій.

• А Створення СРСРБ Завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізаціюВ Започаткування політики коренізаціїГ Запровадження непу1  2  3  4 
  (впишіть потрібну букву після кожної цифри)

43.Установіть послідовність подій.

• А Утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)Б Рік «великого перелому»В «Шахтинська справа»Г Започаткування політики коренізації1  2  3  4 
  (впишіть потрібну букву після кожної цифри)

44. Укажіть наслідки впровадження в Україні непу (1921—1928 рр.).

•  періодичні хлібозаготівельні кризи
•  ліквідація куркульства
•  перетворення УРСР на могутню індустріальну державу
•  ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва
•  зростання безробіття
•  розширення мережі збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств
•  створення трудових армій

45. Якими були причини масового голоду в Україні в 1921—1923 рр.?

•  посуха і неврожай
•  масовий селянський повстанський рух
•  антицерковна кампанія
•  колективізація селянських господарств
•  повоєнна розруха
•  державна політика хлібозаготівлі
•  встановлення міжнародної блокади

 Всесвітня історія: без змін.

Завдання на період карантину з громадянської освіти

Громадянська освіта:

Повторити попередні теми відповідно до вказаних завдань.

Індустріалізація.Презентація до теми

НЕП і воєнний комунізм.

Презентація до уроку

Тести" Воєнний комунізм"

Колективізація.

--------------------------------------------=============================

2019р.

Шановні учні, нагадую вам домашнє завдання з історії України:

1 – скласти порівняльну таблицю діяльності українських урядів часів революції,

2 – повторити П. 13  - 20,

3 – опрацювати допоміжні матеріали, які розміщені в блозі,

4 – опрацювати запропоновані тести.

Важливі акценти до теми ЗУНР

Для зручності встановлення хронології скористайтеся лінією часу на якій позначте дати і підпишіть події:1918р. - 18 жовтня, 1, 11, 13, 22 листопада,  1 грудня; 1919р. - 22 січня, 7 червня.

18 жовтня 1918р. у Львові зібралися збори визначних українців. Вони були оголошені конституантою (всенародний вищий колегіальний тимчасовий представницький орган, спеціально утворений для розробки й ухвалення конституції держави). Так було утворено верховний законодавчий орган українського народу в Західній Україні -Українська Національна Рада (УНрада), голова - Є. Петрушевич. УНрада утворила виконавчий орган - Державний секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Головою Військового генерального комісаріату став Дмитро Вітовський.

На відміну від УНР, у ЗУНР було за короткий час створено досить ефективну систему управління. Центральні органи спирались на розгалужену і добре лрганізовану систему місцевого управління, авторитетну серед українського населення. УНрада планувала надати 30% депутатських місць у майбутньому парламенті, що забезпечилоб широкі права національним меншинам. 

У квітні 1919. розпочалась аграрна реформа, в результаті якої всі маєтки великих землевласників, переважно поляків, експропріювали (експропріація - примусове позбавлення власності), а їхні землі передбачалося поділити між малоземельними селянами.

Поляки вважали Східну Галичину своєю вотчиною і тому під час відновлення Польської держави ці землі  мали ввійти, на їхню думку, до  її складу . Листопад-грудень 1918р. - це військове протистояння польських військ і військ ЗУНР.  Уряд ЗУНР змушений був 22 листопада покинути Львів і переїхав у Тернопіль, а з 2 січня 1919р. -  у Станіслав. У цей час формується регулярна армія ЗУНР - Українська Галицька Армія, яку очолив, за рекомендацією уряду УНР (Директорія), генерал М. Омельянович-Павленко. У своїй діяльності вони спиралися на офіцерів-галичан, та офіцерів інших національностей - австрійців, німців, угорців, хорватів, чехів, які після завершення Першої світової війни опинились безробітними. Формування нових військових частин проходило швидко і організовано. УГА у лютому 1919р. основний удар спрямувала на Перемишль, важливий залізничний вузол на кордоні між Сх. Галичиною і Польщею. Активні дії УГА налякали Антанту, яка прагнула зміцнити Польщу, як противагу Німеччині в Європі. До Львова було направлено генерала Бартелемі, яки наполягав на переговорах. До Польщі мали відійти Львів і Дрогобицький нафтовий басейн ("лінія Бартелемі").  Остаточно територіальні питання мали бути вирішені на Паризькій конференції. ЗУНР ще в листопаді 1918р. зверталась за підтримкою до презедента США Вудро Вільсона, який у своїх "14 пунктах" пропонував дати  право націям на самовизначення. Ці "пункти" були прийняти Антантою як офіційний документ. На Паризьку конференцію прибула об*єднана делегація УНР і ЗУНР, але її учасники  діяли окремо, що перешкодило заручитися підтримкою Антанти. 25 червня 1919р. на Паризькій конференції визнано право Польщі на окупацію Східної Галичини.  Напередодні прийняття цього рішення представниками Антанти керівництво ЗУНР здійснило відчайдушну спробу стабілізувати ситуацію в державі. На початку червня вся законодавча, виконавча влада була передана обраному диктатору. Ним став Євген Петрушевич, який призначив нового командувача УГА генерала О. Грекова. Новий командувач УГА здійснив вдалу наступальну операцію, яка ввійшла в історію як Чортківська офензива (прорив, наступ). 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту добре озброєну польську армію. Але через виснаженість українських вояків закріпити цю перемогу не вдалося.

Універсали Української Центральної Ради

Номер універсалу	Дата прийняття	Умови	Наслідки
Перший-відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативнее ставлення до автономії України	10 (23) червня1917	1 Декларував  проголошення  автономії України у складі Росі. «…однині самі будемо творити наше життя»ї.; 2 Визначав, що головним джерелом влади в країні є український народ 3 Управління України мають здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент); 4 Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України; 5 Висловлювалася надія, що не українські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій. 6 Запроваджені додаткові збори (податки) з населення на користь Ради, але не ставилася вимога про припинення платежів у загальноросійський бюджет. І Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді; Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення І Універсалу 15 (28) червня 1917, було створено уряд (Генеральний Секретаріат).	28 червня до Києва відправилися урядова делегація у складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі. У результаті переговорів було досягнуто компромісу.Зокрема, Тимчасовий уряд визнав теоретичну можливість отримання Україною автономії, а Центральна Рада зобов'язувалася самостійно (без рішення Всеросійських Установчих зборів) автономію не вводити; Тимчасовий уряд дозволив створення національних українських військових частин, але при цьому організовуватися вони повиннібули з дозволу та під контролем Тимчасового уряду, при цьому українські частини залишалися у складі єдиної російської армії. Досягнутий компроміс викликав у Росії урядову кризу, на знак протесту проти будь-яких поступок українцям троє міністрів-кадетів вийшли з уряду.
Другий — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний секретаріат ставав органом Тимчасового уряду. З ісвого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономіїУкраїни.	3 (16) липня1917	1.            Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні; 2.            Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд; 3.            Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрійУкраїни, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України; 4.            Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду. II Універсал проголошено на сесії Української Центральної Ради… Був певним кроком назад, компромісом із Тимчасовим урядом. Проголошував, що остаточно форму автономії України буде вирішено Установчими зборами Росії.	Виступ самостійників на чолі з М. Міхновським. Придушення повстання. М.Міхновського відправлено на Румунський фронт. На Румунському фронті Микола Міхновський пробув аж до Жовтневого перевороту. До України він повернувся пізньої осені 1917 року, оселився на Полтавщині, де Лубенське земство невдовзі обрало його мировим суддею. Вступив до хліборобської партії, вважав за необхідне збереження приватної власності на землю, орієнтуючись на міцне фермерське господарство. МиколаМіхновський почав схилятися до монархічного принципу організації державної влади в Україні
Третій - Проголосив Українську Народну Республіку: Україна не відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала тільки Центральній Раді та Генеральному Секретаріату Під владу Центральної Ради переходить 9 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська (без Криму). Долю деяких суміжних з Росією областей і губерній (Курщина, Холмщина, Воронежчина тощо) передбачалося вирішити  в майбутньому.	7 (20) листопада1917	1.            Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії; 2.            До установчих зборів вУкраїні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату; 3.            Скасовується  право приватної власності на землю; 4.            УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками; 5.            Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.; 6.            Запроваджується  8 годинний робочий день; 7.            Встановлюється державний контроль над виробництвом; 8.            На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів. 9.            Судова реформа. 10.        Амністія політичних в'язнів.	-                   Було закладено основи демократичного устрою Української держави; ·                     Неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених в універсалі заходів; ·                     Наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишалась складовою частиною Росії, з іншого – УЦР не визнавала Рад нарком легітимним урядом Росії.
Четвертий - проголосив УНР «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.	9 (22) січня1918	1.            УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу; 2.            З усіма сусідніми країнами УНР прагнежити у мирі та злагоді; 3.            Влада в Україні належить народу України, від іменіякого, допоки не зберуться українські Установчізбори, буде правити ЦР; 4.            Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; 5.            УЦР зобов'язується вести боротьбу протии прибічників більшовиків в Україні; 6.            УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною; 7.            УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; 8.            Держава має встановити контроль над торгівлею та банками	Остаточний розрив з імперським центром. Керівництво і більшість членів УЦР нарешті перейшли на позиції самостійників. Народ закликали до захисту своєї держави

Порівняльна таблиця Територіальне питання 1917-1919-1922рр.
Тимчасовий уряд Росії «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» Розвал російського фронту в Галичині спричинив анархію і безладдя на всій території України. Почалось масове дезертирство. Міста України заповнились втікачами з фронту, які чинили безлад.	04 серпня 1917р. Вересень 1917р.	За вказівкою російського Тимчасового уряду розпорядження Генерального Секретаріату поширювались на 5 губерній: Київська, Волинська, Подільська, Полтавська, Чернігівська. Харківська, Катеринославська, губернія (включаючи Донбас), Херсонська губернія і Таврія залишалися під юрисдикцією Тимчасового уряду. За ініціативою УЦР скликано З*їзд народів. На якому пролунав заклик до перебудови Росії на засадах федерації. З метою захисту своїх земель від анархії Центральна Рада оголосила про поширення своєї компетенції на всіх 9-и українських губерніях (без Криму).
Більшовики Суть конфлікту між УНР і Раднаркомом Радянської Росії ІІІ Універсал УЦР  «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради» 5 грудня 1917р. В. Ленін, Л. Троцький, Й Сталін утворили комісію для загального керівництва війною з Україною. 8 грудня більшовики захопили Харків. 12 грудня 1917р. у Харкові з*їзд рад проголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, УНР проголошувалась федеративною частиною Російської Республіки, але з її складу вилучався найрозвинутіший рагіон  - Донецько-Криворізький басейн. Він мав підпорядковуватись Петрограду, ввійти як «єдине ціле» до складу Російської Радянської Республіки.  Центр – м. Харків. Більшовицьке командування планувало встановити повний контроль над Харківською і Катеринославською губерніями. -	25 жовтня (07 листопада) 1917р. 7 (20) листопада 1917р. 04 грудня 1917р.	Після Жовтневого перевороту до влади в Росії прийшли більшовики, які вимагали свого визнання  в Україні. На  землях Війська Донського (див. атлас), територія Росії, відбувся антибільшовицький виступ отамана Каледіна.  Більшовики вимагали щоб УЦР не пропускала через свою територію козачі ешелони, що поверталися з фронту на Дон, а більшовицьким військам, що направлялися для придушення повсталих Донських козаків, не чинила перешкод. Генеральний Секретаріат пояснював, що іншого шляху для повернення з фронту до дому у козаків немає, як через землі України,а перешкоджати їм означало б вступити у збройний конфлікт з добре озброєними козаками. Під владу Центральної Ради переходить 9 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська (без Криму). Долю деякихсуміжних зРосією областей і губерній (Курщина, Холмщина, Воронежчинатощо) передбачалосявирішити в майбутньому. Центральну Раду звинувачено в «нечуваній зраді революції». Перед нею поставлені вимоги: 1.     Утримувати спільний з Росією фронт, відмовитися від створення окремогоУкраїнського фронту. 2.     не пропускати через Україну військові частини з фронту на Донщину та інш ірегіони, де встановилася влада, ворожа більшовицькій Раді народних комісарів Росії. 3.     Пропускати більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Олексієм Каледіним. 4.     Припинити роззброєння більшовицьких полків та червоногвардійських загонів в Україні. На відповідь давалося 48 годин. У разі відмови Рада народних комісарівРосії вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни протии радянської влади в Росії та Україні. ВідповідьУкраїни 7 (20) грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. У нійзазначолося, що: 1.     Рада народних комісарівРосії не має права втручатися у внутрішні справиУкраїни. 2.     Україна не допусить анархії та розрухи як в Росії. 3.     Роззброєння більшовицьких частин необхідні для уникненняг ромадянської війни. 4.     Російські більшовицькі частини повинні реалізовувати свої національні прагнення в Росії, а не Україні. 5.     Розброєння більшовицьки хчастин триватиме, якщо ці частини загрожуватимуть українській владі. 6.     Українські частини утримують лише свою ділянку фронту, який і так деорганізований. 7.     Україна визнає право націй на самовизначення та політичний плюралізм, тому пропускатиме війська на Дон і Кубань. 8.     Україна виступає протии більшовицьких методів встановлення влади. Більшовицькі утворення  на землях України: Донецько-Криворізька республіка, таврійська (в Криму), Одеська республіка, Донська, до складу якої входила частина українських земель. Встановлення радянської влади Органи влади: -          Революційний комітет, -          Воєнний революційний комітет, -          Місцеві ради були розпущені, -          Робітничі і селянські трибунали, -          Народний секретаріат – більшовицький уряд. Політика: -          Контроль над фінансами, -          Конфіскація золота, коштовностей ан користь рад, -          Конфіскація майна, -          Принцип «грабуй награбоване», -          Націоналізація підприємств, -          Аграрне питання: більшовики намагалися контролювати с/г виробництво шляхом артільно-комуністичного ведення господарства  (В Артілі сільськогосподарській усуспільнюються землекористування, робоча худоба, сільськогосподарський реманент, господарські будівлі, необхідні для ведення артільного виробництва. Артільсільськогосподарськаведесвоєгосподарствовідповідно до затвердженого виробничо-фінансового плану на основідержавнихплановихзавдань. Основною формою організаціїпраці в сільськогосподарськійартілі є бригадисільськогосподарські. Всіроботи в сільськогосподарськійартіліздійснюютьсяособистоюпрацеюїїчленів. Залучення до роботи не членівколгоспудопускаєтьсялише у винятковихвипадках. ) -          Вивезення хліба в Росію, -          Розправи над селянством,
Берестейський мир (УНР – Німеччина, Австро-Угорщина)	09 лютого 1918р.	Німеччина і Австро-Угорщинапогодились на входження до УкраїниХолмщини і Підляшшя.
Варшавський договір (Директорія - Польща)	Квітень 1920р.	Польщі – Сх. Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся.
Ризький договір (Радянська Росія - Польща)	Березень 1921р.	Підтвердження: Польщі – Сх. Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся.

 

Тести

1.      У Першому Універсалі Української Центральної Ради було задекларовано 

•  створення Генерального Секретаріату.
•  підтримку виступу самостійників.
•  засудження корніловського заколоту.
•  проголошення автономії України.

2.      Проголошення Українською Центральною Радою Першого Універсалу спричинено 

•  збройним виступом самостійників у Києві.
•  відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.
•  формуванням Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
•  відправленням українізованих військових частин на фронт.

3.      Які з цитованих нижче документів були оприлюднені в липні – серпні 1917 р.? 

1. «На час  до  вирішення  справи…  Установчими  Зборами  по  справах  місцевого  врядування  Україною  вищим  органом  Тимчасового  уряду  є  Генеральний  Секретаріат,  котрого  призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради…»
2. «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів  Великоросії щодо Народної Української Республіки…»
3. «…визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана…,  ми  рішуче ставимось  проти замірів  самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…»
4. «У Петрограді  зчинилися  криваві  події…  Частина  людності  Петрограда  за  приводом  більшовиків  повстала  озброєно  проти  Тимчасового  правительства  і  хоче  накинути  свою  волю всій Російській республіці…»
5. «Хай буде  Україна  вільною.  Не  одділяючись  від  всієї  Росії,  не  розриваючи  з  державою  Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».

•  1, 3
•  2, 4
•  3, 4
•  1, 5

4.      Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада 

•  відмовилася від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.
•  включила до складу Генерального секретаріату представників Тимчасового уряду.
•  призупинила конфіскацію та передання поміщицьких земель селянам.
•  припинила українізацію військових частин російської армії.

5.      Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Він  залишався  романтиком,  навіть  очолюючи  перший  український  уряд – Генеральний  секретаріат,  він  жив  більше  емоціями  та  образами,  ніж  реаліями  повсякденного  життя.  Риторикою, пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної  ваги – Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення».

•  М. Грушевського
•  Д. Дорошенка
•  С. Петлюру
•  В. Винниченка

6.      Збройний виступ самостійників у Києві спричинено 

•  оприлюдненням Українською Центральною Радою Другого Універсалу.
•  наданням Тимчасовим урядом Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату.
•  проголошенням радянської влади в Україні.
•  висуванням російським Раднаркомом ультиматуму Українській Центральній Раді

7.      Авторство якого з цитованих документів не належить Українській Центральній Раді? 

•  «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі...»
•  «На час до вирішення справи... Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат...»
•  «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії ...хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям...»
•  «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана, ...ми рішуче ставимось проти ...самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...»

8.      До якого періоду Української революції належать цитовані документи? 

1. «Однині Україна  стає  Українською  Народною  Республікою.  Не  відділяючись  від  республіки  Російської  і  зберігаючи  єдність  її,  ми  твердо  станемо  на  нашій  землі,  щоб  силами  нашими  помогти, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів».
2. «Влада на  території  Української  республіки  віднині  належить  виключно  радам  робітничих,  солдатських  і  селянських  депутатів; …в  центрі – Всеукраїнському  з’їздові  рад…,  його  Центральному виконавчому комітетові… Україна проголошується республікою рад».

•  жовтень – листопад 1917 р
•  вересень – жовтень 1917 р.
•  листопад – грудень 1917 р.
•  грудень 1917 р. – січень 1918 р.

9.      У Третьому Універсалі Української Центральної Ради було проголошено:

1. прагнення розпочати й самостійно провести переговори з Німеччиною та її союзниками.
2. 8-годинний робочий день, державний контроль за продукцією, виготовленою в Україні.
3. скасування приватної власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств.

•  1, 2
•  1, 2, 3
•  1, 3
•  2, 3

10.  До якого періоду Української революції належать цитовані документи? 

1. «Після довгих…  сумнівів  Генеральний  Секретаріат  прийшов  до  тієї  думки,  щоб  крайова власть стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою  підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…»
2. «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на  потоптання наших прав…»

•  листопад – грудень 1917 р.
•  січень – лютий 1918 р.
•  грудень 1917 – січень 1918 р
•  лютий – березень 1918 р.

11.  Оберіть прізвища членів першого складу Генерального секретаріату:

•  М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра
•  С.Петлюра, М.Міхновський, П.Христюк
•  В.Винниченко, Б.Мартос, Х.Барановський
•  В.Голубович, Б.Мартос, В.Затонський

12.  Вкажіть, коли відбувся бій під Крутами:

•  25 жовтня 1917 р.
•  26 січня 1918 р.
•  4-5 липня 1917 р.
•  16 січня 1918 р.

13.  Вкажіть місто, в якому вперше було проголошено встановлення радянської влади:

•  Київ
•  Одеса
•  Харків
•  Донецьк

14.  На ілюстрації зображений:

•  голова Генерального Секретаріату В.Винниченко
•  голова УЦР М. Грушевський
•  президент ЗУНР Є.Петрушевич
•  лідер УСДРП С.Петлюра

15.  Установіть відповідність між назвами документів Української Центральної Ради та  уривками з них. 

• А  «...ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...»
• Б  «...не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані... Всенародні Українські 3бори (Сойм)...»
• В  «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської... ми твердо станемо на нашій землі...»
• Г  «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною... суверенною державою українського народу...»
• Д  «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право... як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки...»

І Універсал

•  
•  

ІІ Універсал

•  
•  

IV Універсал

•  
•  

ІІІ Універсал

16.  Установіть відповідність:

• А   течія, яка прагне поєднати зміни зі збереженням традицій
• Б   назва найважливіших актів найвищих органів держави
• В   відкрите чи замасковане втручання у внутрішні справи держави інших держав
• Г   форма правління, а якої влада в руках одноосібного керівника
• Д   союзна держава, члени якої зберігають за собою суверенітет

консерватизм

•  

інтервенція

•  

декрет

•  

монархія

17.  Розташуйте події у хронологічній послідовності:

• проголошення І Універсалу
• Всеукраїнський національний конгрес
• повстання самостійників
• харківський з’їзд Рад

18.  Розташуйте події у хронологічній послідовності:

• створення Генерального секретаріату
• І Всеукраїнський військовий з’їзд
• корніловський заколот
• ультиматум РНК

19.  Визначте основні положення ІІ Універсалу:

•  проголошення курсу на соціалізацію землі
•  встановлення 8-годинного робочого дня
•  відкладення проголошення автономії України до Установчих зборів
•  делегування до Центральної Ради представників національних меншин
•  визнання Тимчасовим урядом Генерального секретаріату
•  проголошення незалежності УНР

20.   У яких регіонах України був найбільшим вплив партії більшовиків?

§  А  На Донбасі та Харківщині;

§  Б  у Західній Україні;

§  В  на Полтавщині;

§  Г  на Київщині.

21.  Діяльність Генерального Секретаріату  з 1917 р.,  зА  «Тимчасовою  інструкцією», поширювалась на території губерній:

§  А  Київської, Подільської, Полтавської;

§  Б  Київської, Полтавської, Чернігівської;

§  В  Волинської, Подільської, Київської, Чернігівської;

§  Г  Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської.

22.  Яке місто було захоплено військами М. Муравйова 26 січня 1918 р.?

§  А  Київ;

§  Б  Харків;

§  В  Одеса;

§  Г  Катеринослав.

23.  Укажіть гасло, під яким розгортався національний рух в Україні після перемоги Лютневої революції:

§  А  «Україна — для українців»;

§  Б  «Автономія України у складі федеративної Росії»;

§  В  «Вся влада Радам!»;

§  Г  «Відокремлення від Росії. Незалежність України!»

24.   Мирні переговори в Бресті було розпочато з ініціативи:

§  А  країн Антанти;

§  Б  російських більшовиків;

§  В  Німеччини та її союзників;

§  Г  української делегації.

25.  Брестський договір передбачав:

§  А  визнання влади більшовиків на всій території України;

§  Б  зобов’язання Німеччини та її союзників надати допомогу у вигнанні більшовиків з України;

§  В  визнати владу більшовиків на Лівобережній Україні;

§  Г  роззброєння українських військових частин.

26.   Розташуйте в логічній послідовності такі події:

§  А  бій під Крутами;

§  Б  маніфест СНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради;

§  В  прийняття IV Універсалу;

§  Г  діяльність Українського національного конгресу.

27. Розташуйте в логічній послідовності універсали Центральної Ради залежно від їх значення у справі розбудови української державності, починаючи з найбільш прогресивного:

§  А  ІІІ Універсал;

§  Б  ІV Універсал;

§  В  ІІ Універсал;

§  Г  І Універсал.

28. Поставити державні режими в порядку  їх усунення від влади в Україні  у 1918 – 1919рр, вказуючи відповідні дати

А.        ЗУНР,

Б.          УНР Директорії ,

В.          Українська Держава П. Скоропадського,

Г.       УНР Центральної Ради

29.  Визначити явища, що одночасно існували на території України

А) ЦР,  Українська Національна Рада,Українська Держава, отаманщина, війська Антанти;

Б) Директорія, отаманщина, ЗУНР, Війська Антанти, Більшовицькі війська;

В) Директорія, австро-німецькі окупаційні війська, ЦР, Війська Антанти;

Г) ЦР, ЗУНР, Директорія, отаманщина Український Національний союз.

30. Встановити відповідність між державними режимами, історичними явищами та діячами

А) ЗУНР	1)Хліборобський конгрес	а) С. Голубович
Б) Директорія	2) УГА	б) Д. Вітовський
В) Гетьманат	3) Берестейській договір	в) Н. Махно
Г) ЦР	4) Отаманщина	г) Ф. Лизогуб

31. Явища і процеси української історії 1918 року розмістити відповідно до державних режимів

Центральна Рада	Гетьманат	Директорія	ЗУНР

Польсько-українська війна, створення УГА, вихід з уряду В.Винниченка, Берестейській договір, повернення поміщиків, опозиція соціалістичних партій, наступ більшовиків, повстання в ніч із 31 жовтня на 1 листопада, отаманщина, Трудовий конгрес, неспроможність забезпечити поставки продукції за договором, Чортківська офензива.

32. Прочитати уривок із документу, дати відповіді на питання:

„... Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити...”

Питання до документу:

1)      про яку історичну подію йде мова?

2)      Вказати назви держав, що причетні до даної події;

3)      Назвати глав держав, що уклали угоду;

4)      Яка із держав була успішнішою у побудові державності?

5)      Чи було в житті реалізовано угоду? Чому?

Чому гетьман Павло Скоропадський улітку 1918 р. вдався до економічної блокади Криму?

Як відомо, у кримському питанні лідери Центральної Ради виходили з тогочасних уявлень про майбутню федеративну конструкцію нової демократичної Росії, до складу якої мали б увійти як Україна, так і Крим. Півострів не вважався українською етнічною територією і його статус на переговорах у Бресті не обговорювався. Тільки в умовах звільнення України від більшовиків навесні 1918 р. уряд усвідомив важливість володіння півостровом і Чорноморським флотом. Було навіть зроблено спробу зайняти стратегічні об'єкти у Криму, однак німецьке командування примусило УНР вивести свої військові підрозділи з півострова.

Політика Німеччини щодо Криму не мала чіткої загальнодержавної визначеності.

Крим розглядався як стратегічно важливий плацдарм просування інтересів Райху у близькосхідному напрямку та подальшої німецької колонізації Причорномор'я. Водночас німці мали рахуватися з позицією кримськотатарського населення, яке складало третину жителів півострова, а також з інтересами Туреччини у цьому регіоні. Щодо домагань української сторони, то їх не було враховано.

Прийшовши у кінці квітня 1918 р. до влади, гетьман П. Скоропадський зайняв тверду позицію щодо Криму і Чорноморського флоту. На засіданні Ради Міністрів 7 травня розглядалося питання про кордони України. В ухваленій постанові зазначалося: «Звернути особливу увагу на необхідність приєднання Криму до України».

10 травня гетьман направив послу Німеччини А. Мумму офіційну ноту, в якій наголошувалося на економічних зв'язках України з Кримом, звідки постачається сіль, вино, тютюн, садовина. Указувалося, що без Криму Україна виявиться відрізаною від Чорного моря. З прилученням Криму тісно пов'язане питання Чорноморського флоту, який через застарілість немає жодної цінності для Німеччини, але втрата його Україною стане болючим ударом по національній гордості українського народу. На завершення П. Скоропадський запевняв, що передача Криму зробила б Україну міцним і вірним союзником німецької держави.

Відомий правник А. Богаєвський заявив, що без Криму Україна буде відкинута на схід і північ, в обійми Москви, а самостійність гетьманату буде ілюзорною.

Однак вирішальна роль у визначенні статусу Криму все ж належала німецьким військовим. З дозволу командувача розквартированого на півострові корпусу генерала Р. Коша у червні було сформовано місцевий уряд. Його очолив генерал-лейтенант Матвій (Сулейман) Сулькевич — за походженням литовський татарин, колишній командир 1-го Мусульманського корпусу, переконаний монархіст проросійської орієнтації. В урядовому зверненні до населення проголошувалася самостійність півострова до з'ясування його міжнародного становища, відновлення законності та порядку.

Керівництво Української Держави не визнало уряд С. Сулькевича, прирівнюючи його до губернського старости і направляючи документи українською мовою. Той прислав голові Ради Міністрів Ф. Лизогубу телеграму різкого змісту, підкресливши, що він не «староста», а глава уряду самостійного краю і наполягає на встановленні відносин російською мовою. До речі, державною мовою в Криму було проголошено російську, водночас офіційно могли використовуватися татарська і німецька. Керівництво Криму відразу зайняло антиукраїнські позиції. Зокрема С. Сулькевич видав розпорядження: «Ні в які відносини з урядом України не вступати, а в разі отримання вимог від уряду України, такі не виконувати».

У липні 1918 р. українсько-кримське протистояння поглибилося. За свідченнями Д. Дорошенка, почалося переслідування української преси, відмова приймати телеграми й офіційні папери українською мовою, призначені до Криму українські повітові старости змушені були залишити півострів. С. Сулькевич видав інструкцію про облаштування кордону з Україною, намагаючись залишити за Кримом Чонгар з соляними промислами та Арабатську стрілку. У свою чергу український уряд хотів встановити кордон південніше Перекопа. У місті утворилося дві думи та комендатури. Нерідко доходило до перестрілок між кордонними вартами. Обидві сторони намагалися заручитися підтримкою німецького командування. Однак Берлін, не зважаючи на офіційне визнання Української Держави і невизнання Криму, намагався зберігати статус-кво, залишаючи обидва державних утворення в якості сателітів Німеччини.

П. Скоропадський розумів велику економічну залежність Криму від України, звідки постачалося зерно, цукор, жири, деревина, метал, вугілля та інші товари. У середині серпня Рада Міністрів запровадила економічну блокаду півострова. Було припинено залізничне і морське сполучення, торговельні операції, поштовий зв'язок тощо. На такий крок українські урядовці наважилися, використовуючи істотні розходження у кримській політиці німецьких військових з відомством канцлера та МЗС. Очевидно, була й негласна підтримка начальника штабу командування групи «Київ» В. Гренера та посла А. Мумма, для яких першочерговим завданням стало забезпечення поставок до Німеччини українського хліба та сировини, що залежало від позиції гетьманського уряду.

Економічна ізоляція Криму невдовзі призвела до суттєвого погіршення продовольчого становища населення, у Сімферополі й Севастополі було запроваджено карткову систему. Під загрозою опинився врожай фруктів через неможливість їх вивозу традиційним споживачам за межами півострова. На уряд С. Сулькевича почали тиснути промисловці, садівники, місцеві органи з метою відновлення відносин з Україною. З'їзд Таврійського союзу борошномелів висловився за економічне об'єднання з гетьманатом. Сімферопольська спілка садівників звернулося до українського і кримського урядів з закликом скасувати тарифну блокаду. Представницьке зібрання делегатів торгово-промислових організацій, банків, кооперативів, біржових товариств, продовольчих управ висловилося за митне об'єднання з Україною. Чимало органів земського і міського самоврядування виступили за входження Криму до Української Держави на засадах автономії. Частина проросійськи орієнтованих діячів убачала у приєднанні Криму до України можливість у майбутньому спільного транзиту до відновленої Росії.

Уряд гетьманату також уживав заходів для активізації громадсько-політичного життя українців Криму. Зокрема, підтримувалося видання газет, поширення літератури, створення культурно-просвітницьких осередків. У кінці серпня відбувся перший з'їзд українських організацій півострова, який ухвалив низку постанов щодо подальшого розгортання мережі національних культурно-освітніх установ, україномовної преси, курсів українознавства тощо. З'їзд обрав координаційний орган — Крайову українську раду в Криму.

Попри складне продовольче становище краю, налаштованість різних верств населення на покращення відносин з Україною, уряд С. Сулькевича продовжував політику конфронтації. Його емісари в Берліні — міністри Д. Сайдамет і В. Татищев — домагалися від німецького уряду тиску на П. Скоропадського з метою зняття економічного ембарго. Однак літні невдачі Німеччини на Західному фронті зробили її керівництво більш поступливим щодо намірів гетьманату приєднати Крим і отримати Чорноморський флот.

Під час державного візиту до Німеччини в першій половині вересня П. Скоропадський фактично отримав згоду на включення Криму до складу Української Держави. У Берліні відбулася його зустріч з міністром кримського уряду графом В.Татищевим, який, на думку гетьмана, «абсолютно змінив свої погляди на кримське питання». Тепер він уважав, що злиття Криму з Україною цілком можливе, але при умові припинення економічного бойкоту кримського уряду. Було домовлено, що граф направить телеграму С. Сулькевичу про приїзд до Києва делегації для з'ясування умов приєднання Криму. П. Скоропадський телеграфував голові уряду Ф. Лизогубові про зняття митної блокади.

18 вересня це питання розглядалося на засіданні Ради Міністрів. Було ухвалено тимчасово припинити митну війну з Кримом за умови негайного прибуття до Києва вповноважених осіб для переговорів. Міністру фінансів доручалося зняти митний огляд вантажів, які направляються на півострів. Було обумовлено, що переговори про злиття Криму з Україною мають вести відповідні міністри особисто. На виконання цієї постанови митний контроль на час українсько-кримських переговорів було дещо послаблено. Остаточне рішення про зняття ембарго на поставки товарів до Криму ухвалено 15 листопада 1918 р. на першому засіданні нового уряду, очолюваного С. Гербелем. У часі воно збіглося з відставкою уряду С. Сулькевича, але припинення митної війни з Кримом у постанові пояснювалося «новим напрямком політики Кабінету стосовно Росії», тобто зміною політичного курсу України на федерування з небільшовицькою Росією. Питання кримської автономії для П. Скоропадського втратило актуальність.

Завдання ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії 10 клас 

1.Охарактеризуйте і дайте оцінку основним положенням Версальського договору? Чи справедливими вони були? Свою відповідь обґрунтуйте. 10 б
2.Історики та економісти по-різному аналізують столипінську аграрну реформу та її наслідки. Одні – нещадно критикують, інші – вбачають у нійбагатоцікавого і корисногонавіть для сьогодення. За що б ви покритикували аграрну реформу П.Столипіна, що корисного в ній бачите, що б порекомендували застосувати сьогодні в аграрному секторі України? 10 б 3.Назвіть події,про які йдеться в історичному джерелі, встановивши їх хронологічну послідовність.
 А.«…Почав писати підбурливі твори ще з 1837 року… За підбурливий дух і зухвалість, що виходили за всякі межі, його потрібно визнати одним з найнебезпечніших злочинців. …За писання віршів… призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус».
 Б. Увесь народ, вийшовши з Києва, вся чернь вітала його. Академія вітала його як спасителя народу від рабства польського, як Мойсея, вбачаючи у імені Богдана добрий знак і, називаючи його Богом даний…»
 В.«Не будучи українцем за походженням, усе своє життя присвятив служінню Україні… Посівши митрополичу кафедру забороненої православної церкви, домігся від королівської влади її легалізації. Заповідав не ставити йому після смерті ніяких пам’ятників, хоча сам, ще при житті, створив собі пам’ятник – Київську Академію».
 Г. «…Коли ж охрестили, передали йому віру християнську, кажучи так:» «Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: «Вірую во єдиного Бога отця вседержителя, творця неба і землі».
Д.У цьому видатному документі великими буквами позначено кінцеву, стратегічну мету партії: «ОДНА, ЄДИНА, НЕРОЗДІЛЬНА, ВІЛЬНА, САМОСТІЙНА УКРАЇНА ВІД ГІР КАРПАТСЬКИХ АЖ ПО КАВКАЗЬКІ». 5 б
4.Складіть таблицю «Бойовий шлях легіону УСС». Дата Подія Наслідки <Шановні учні, нагадую вам домашнє завдання з історії України: 1 – скласти порівняльну таблицю діяльності українських урядів часів революції, 2 – повторити П. 13 - 20, 3 – опрацювати допоміжні матеріали, які розміщені в блозі, 4 – опрацювати запропоновані тести. Універсали Української Центральної Ради Номер універсалу Дата прийняття Умови Наслідки Перший-відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативнее ставлення до автономії України 10 (23) червня1917 1 Декларував проголошення автономії України у складі Росі. «…однині самі будемо творити наше життя»ї.; 2 Визначав, що головним джерелом влади в країні є український народ 3 Управління України мають здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент); 4 Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України; 5 Висловлювалася надія, що не українські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій. 6 Запроваджені додаткові збори (податки) з населення на користь Ради, але не ставилася вимога про припинення платежів у загальноросійський бюджет. І Універсал оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді; Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення І Універсалу 15 (28) червня 1917, було створено уряд (Генеральний Секретаріат). 28 червня до Києва відправилися урядова делегація у складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі. У результаті переговорів було досягнуто компромісу.Зокрема, Тимчасовий уряд визнав теоретичну можливість отримання Україною автономії, а Центральна Рада зобов'язувалася самостійно (без рішення Всеросійських Установчих зборів) автономію не вводити; Тимчасовий уряд дозволив створення національних українських військових частин, але при цьому організовуватися вони повиннібули з дозволу та під контролем Тимчасового уряду, при цьому українські частини залишалися у складі єдиної російської армії. Досягнутий компроміс викликав у Росії урядову кризу, на знак протесту проти будь-яких поступок українцям троє міністрів-кадетів вийшли з уряду. Другий — зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний секретаріат ставав органом Тимчасового уряду. З ісвого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономіїУкраїни. 3 (16) липня1917 1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні; 2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд; 3. Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрійУкраїни, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України; 4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду. II Універсал проголошено на сесії Української Центральної Ради… Був певним кроком назад, компромісом із Тимчасовим урядом. Проголошував, що остаточно форму автономії України буде вирішено Установчими зборами Росії. Виступ самостійників на чолі з М. Міхновським. Придушення повстання. М.Міхновського відправлено на Румунський фронт. На Румунському фронті Микола Міхновський пробув аж до Жовтневого перевороту. До України він повернувся пізньої осені 1917 року, оселився на Полтавщині, де Лубенське земство невдовзі обрало його мировим суддею. Вступив до хліборобської партії, вважав за необхідне збереження приватної власності на землю, орієнтуючись на міцне фермерське господарство. МиколаМіхновський почав схилятися до монархічного принципу організації державної влади в Україні Третій - Проголосив Українську Народну Республіку: Україна не відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала тільки Центральній Раді та Генеральному Секретаріату Під владу Центральної Ради переходить 9 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська (без Криму). Долю деяких суміжних з Росією областей і губерній (Курщина, Холмщина, Воронежчина тощо) передбачалося вирішити в майбутньому. 7 (20) листопада1917 1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії; 2. До установчих зборів вУкраїні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату; 3. Скасовується право приватної власності на землю; 4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками; 5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.; 6. Запроваджується 8 годинний робочий день; 7. Встановлюється державний контроль над виробництвом; 8. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів. 9. Судова реформа. 10. Амністія політичних в'язнів. - Було закладено основи демократичного устрою Української держави; • Неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених в універсалі заходів; • Наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишалась складовою частиною Росії, з іншого – УЦР не визнавала Рад нарком легітимним урядом Росії. Четвертий - проголосив УНР «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками. 9 (22) січня1918 1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу; 2. З усіма сусідніми країнами УНР прагнежити у мирі та злагоді; 3. Влада в Україні належить народу України, від іменіякого, допоки не зберуться українські Установчізбори, буде правити ЦР; 4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; 5. УЦР зобов'язується вести боротьбу протии прибічників більшовиків в Україні; 6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною; 7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; 8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками Остаточний розрив з імперським центром. Керівництво і більшість членів УЦР нарешті перейшли на позиції самостійників. Народ закликали до захисту своєї держави Порівняльна таблиця Територіальне питання 1917-1919-1922рр. Тимчасовий уряд Росії «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні» Розвал російського фронту в Галичині спричинив анархію і безладдя на всій території України. Почалось масове дезертирство. Міста України заповнились втікачами з фронту, які чинили безлад. 04 серпня 1917р. Вересень 1917р. За вказівкою російського Тимчасового уряду розпорядження Генерального Секретаріату поширювались на 5 губерній: Київська, Волинська, Подільська, Полтавська, Чернігівська. Харківська, Катеринославська, губернія (включаючи Донбас), Херсонська губернія і Таврія залишалися під юрисдикцією Тимчасового уряду. За ініціативою УЦР скликано З*їзд народів. На якому пролунав заклик до перебудови Росії на засадах федерації. З метою захисту своїх земель від анархії Центральна Рада оголосила про поширення своєї компетенції на всіх 9-и українських губерніях (без Криму). Більшовики Суть конфлікту між УНР і Раднаркомом Радянської Росії ІІІ Універсал УЦР «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради» 5 грудня 1917р. В. Ленін, Л. Троцький, Й Сталін утворили комісію для загального керівництва війною з Україною. 8 грудня більшовики захопили Харків. 12 грудня 1917р. у Харкові з*їзд рад проголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, УНР проголошувалась федеративною частиною Російської Республіки, але з її складу вилучався найрозвинутіший рагіон - Донецько-Криворізький басейн. Він мав підпорядковуватись Петрограду, ввійти як «єдине ціле» до складу Російської Радянської Республіки. Центр – м. Харків. Більшовицьке командування планувало встановити повний контроль над Харківською і Катеринославською губерніями. - 25 жовтня (07 листопада) 1917р. 7 (20) листопада 1917р. 04 грудня 1917р. Після Жовтневого перевороту до влади в Росії прийшли більшовики, які вимагали свого визнання в Україні. На землях Війська Донського (див. атлас), територія Росії, відбувся антибільшовицький виступ отамана Каледіна. Більшовики вимагали щоб УЦР не пропускала через свою територію козачі ешелони, що поверталися з фронту на Дон, а більшовицьким військам, що направлялися для придушення повсталих Донських козаків, не чинила перешкод. Генеральний Секретаріат пояснював, що іншого шляху для повернення з фронту до дому у козаків немає, як через землі України,а перешкоджати їм означало б вступити у збройний конфлікт з добре озброєними козаками. Під владу Центральної Ради переходить 9 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська (без Криму). Долю деякихсуміжних зРосією областей і губерній (Курщина, Холмщина, Воронежчинатощо) передбачалосявирішити в майбутньому. Центральну Раду звинувачено в «нечуваній зраді революції». Перед нею поставлені вимоги: 1. Утримувати спільний з Росією фронт, відмовитися від створення окремогоУкраїнського фронту. 2. не пропускати через Україну військові частини з фронту на Донщину та інш ірегіони, де встановилася влада, ворожа більшовицькій Раді народних комісарів Росії. 3. Пропускати більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Олексієм Каледіним. 4. Припинити роззброєння більшовицьких полків та червоногвардійських загонів в Україні. На відповідь давалося 48 годин. У разі відмови Рада народних комісарівРосії вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни протии радянської влади в Росії та Україні. ВідповідьУкраїни 7 (20) грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. У нійзазначолося, що: 1. Рада народних комісарівРосії не має права втручатися у внутрішні справиУкраїни. 2. Україна не допусить анархії та розрухи як в Росії. 3. Роззброєння більшовицьких частин необхідні для уникненняг ромадянської війни. 4. Російські більшовицькі частини повинні реалізовувати свої національні прагнення в Росії, а не Україні. 5. Розброєння більшовицьки хчастин триватиме, якщо ці частини загрожуватимуть українській владі. 6. Українські частини утримують лише свою ділянку фронту, який і так деорганізований. 7. Україна визнає право націй на самовизначення та політичний плюралізм, тому пропускатиме війська на Дон і Кубань. 8. Україна виступає протии більшовицьких методів встановлення влади. Більшовицькі утворення на землях України: Донецько-Криворізька республіка, таврійська (в Криму), Одеська республіка, Донська, до складу якої входила частина українських земель. Встановлення радянської влади Органи влади: - Революційний комітет, - Воєнний революційний комітет, - Місцеві ради були розпущені, - Робітничі і селянські трибунали, - Народний секретаріат – більшовицький уряд. Політика: - Контроль над фінансами, - Конфіскація золота, коштовностей ан користь рад, - Конфіскація майна, - Принцип «грабуй награбоване», - Націоналізація підприємств, - Аграрне питання: більшовики намагалися контролювати с/г виробництво шляхом артільно-комуністичного ведення господарства (В Артілі сільськогосподарській усуспільнюються землекористування, робоча худоба, сільськогосподарський реманент, господарські будівлі, необхідні для ведення артільного виробництва. Артільсільськогосподарськаведесвоєгосподарствовідповідно до затвердженого виробничо-фінансового плану на основідержавнихплановихзавдань. Основною формою організаціїпраці в сільськогосподарськійартілі є бригадисільськогосподарські. Всіроботи в сільськогосподарськійартіліздійснюютьсяособистоюпрацеюїїчленів. Залучення до роботи не членівколгоспудопускаєтьсялише у винятковихвипадках. ) - Вивезення хліба в Росію, - Розправи над селянством, Берестейський мир (УНР – Німеччина, Австро-Угорщина) 09 лютого 1918р. Німеччина і Австро-Угорщинапогодились на входження до УкраїниХолмщини і Підляшшя. Варшавський договір (Директорія - Польща) Квітень 1920р. Польщі – Сх. Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся. Ризький договір (Радянська Росія - Польща) Березень 1921р. Підтвердження: Польщі – Сх. Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Полісся. Тести 1. У Першому Універсалі Української Центральної Ради було задекларовано  створення Генерального Секретаріату.  підтримку виступу самостійників.  засудження корніловського заколоту.  проголошення автономії України. 2. Проголошення Українською Центральною Радою Першого Універсалу спричинено  збройним виступом самостійників у Києві.  відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.  формуванням Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.  відправленням українізованих військових частин на фронт. 3. Які з цитованих нижче документів були оприлюднені в липні – серпні 1917 р.? 1. «На час до вирішення справи… Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради…» 2. «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки…» 3. «…визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана…, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…» 4. «У Петрограді зчинилися криваві події… Частина людності Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці…» 5. «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям».  1, 3  2, 4  3, 4  1, 5 4. Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада  відмовилася від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів.  включила до складу Генерального секретаріату представників Тимчасового уряду.  призупинила конфіскацію та передання поміщицьких земель селянам.  припинила українізацію військових частин російської армії. 5. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела? «Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший український уряд – Генеральний секретаріат, він жив більше емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя. Риторикою, пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги – Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення».  М. Грушевського  Д. Дорошенка  С. Петлюру  В. Винниченка 6. Збройний виступ самостійників у Києві спричинено  оприлюдненням Українською Центральною Радою Другого Універсалу.  наданням Тимчасовим урядом Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату.  проголошенням радянської влади в Україні.  висуванням російським Раднаркомом ультиматуму Українській Центральній Раді 7. Авторство якого з цитованих документів не належить Українській Центральній Раді?  «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі...»  «На час до вирішення справи... Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат...»  «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії ...хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям...»  «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана, ...ми рішуче ставимось проти ...самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...» 8. До якого періоду Української революції належать цитовані документи? 1. «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів». 2. «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; …в центрі – Всеукраїнському з’їздові рад…, його Центральному виконавчому комітетові… Україна проголошується республікою рад».  жовтень – листопад 1917 р  вересень – жовтень 1917 р.  листопад – грудень 1917 р.  грудень 1917 р. – січень 1918 р. 9. У Третьому Універсалі Української Центральної Ради було проголошено: 1. прагнення розпочати й самостійно провести переговори з Німеччиною та її союзниками. 2. 8-годинний робочий день, державний контроль за продукцією, виготовленою в Україні. 3. скасування приватної власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств.  1, 2  1, 2, 3  1, 3  2, 3 10. До якого періоду Української революції належать цитовані документи? 1. «Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова власть стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…» 2. «Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…»  листопад – грудень 1917 р.  січень – лютий 1918 р.  грудень 1917 – січень 1918 р  лютий – березень 1918 р. 11. Оберіть прізвища членів першого складу Генерального секретаріату:  М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра  С.Петлюра, М.Міхновський, П.Христюк  В.Винниченко, Б.Мартос, Х.Барановський  В.Голубович, Б.Мартос, В.Затонський 12. Вкажіть, коли відбувся бій під Крутами:  25 жовтня 1917 р.  26 січня 1918 р.  4-5 липня 1917 р.  16 січня 1918 р. 13. Вкажіть місто, в якому вперше було проголошено встановлення радянської влади:  Київ  Одеса  Харків  Донецьк 14. На ілюстрації зображений:  голова Генерального Секретаріату В.Винниченко  голова УЦР М. Грушевський  президент ЗУНР Є.Петрушевич  лідер УСДРП С.Петлюра 15. Установіть відповідність між назвами документів Української Центральної Ради та уривками з них.  А «...ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...»  Б «...не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані... Всенародні Українські 3бори (Сойм)...»  В «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської... ми твердо станемо на нашій землі...»  Г «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною... суверенною державою українського народу...»  Д «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право... як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки...» І Універсал  ІІ Універсал  IV Універсал  ІІІ Універсал 16. Установіть відповідність:  А течія, яка прагне поєднати зміни зі збереженням традицій  Б назва найважливіших актів найвищих органів держави  В відкрите чи замасковане втручання у внутрішні справи держави інших держав  Г форма правління, а якої влада в руках одноосібного керівника  Д союзна держава, члени якої зберігають за собою суверенітет консерватизм інтервенція декрет монархія 17. Розташуйте події у хронологічній послідовності:  проголошення І Універсалу  Всеукраїнський національний конгрес  повстання самостійників  харківський з’їзд Рад 18. Розташуйте події у хронологічній послідовності:  створення Генерального секретаріату  І Всеукраїнський військовий з’їзд  корніловський заколот  ультиматум РНК 19. Визначте основні положення ІІ Універсалу:  проголошення курсу на соціалізацію землі  встановлення 8-годинного робочого дня  відкладення проголошення автономії України до Установчих зборів  делегування до Центральної Ради представників національних меншин  визнання Тимчасовим урядом Генерального секретаріату  проголошення незалежності УНР 20. У яких регіонах України був найбільшим вплив партії більшовиків?  А На Донбасі та Харківщині;  Б у Західній Україні;  В на Полтавщині;  Г на Київщині. 21. Діяльність Генерального Секретаріату з 1917 р., зА «Тимчасовою інструкцією», поширювалась на території губерній:  А Київської, Подільської, Полтавської;  Б Київської, Полтавської, Чернігівської;  В Волинської, Подільської, Київської, Чернігівської;  Г Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської. 22. Яке місто було захоплено військами М. Муравйова 26 січня 1918 р.?  А Київ;  Б Харків;  В Одеса;  Г Катеринослав. 23. Укажіть гасло, під яким розгортався національний рух в Україні після перемоги Лютневої революції:  А «Україна — для українців»;  Б «Автономія України у складі федеративної Росії»;  В «Вся влада Радам!»;  Г «Відокремлення від Росії. Незалежність України!» 24. Мирні переговори в Бресті було розпочато з ініціативи:  А країн Антанти;  Б російських більшовиків;  В Німеччини та її союзників;  Г української делегації. 25. Брестський договір передбачав:  А визнання влади більшовиків на всій території України;  Б зобов’язання Німеччини та її союзників надати допомогу у вигнанні більшовиків з України;  В визнати владу більшовиків на Лівобережній Україні;  Г роззброєння українських військових частин. 26. Розташуйте в логічній послідовності такі події:  А бій під Крутами;  Б маніфест СНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради;  В прийняття IV Універсалу;  Г діяльність Українського національного конгресу. 27. Розташуйте в логічній послідовності універсали Центральної Ради залежно від їх значення у справі розбудови української державності, починаючи з найбільш прогресивного:  А ІІІ Універсал;  Б ІV Універсал;  В ІІ Універсал;  Г І Універсал. 28. Поставити державні режими в порядку їх усунення від влади в Україні у 1918 – 1919рр, вказуючи відповідні дати А. ЗУНР, Б. УНР Директорії , В. Українська Держава П. Скоропадського, Г. УНР Центральної Ради 29. Визначити явища, що одночасно існували на території України А) ЦР, Українська Національна Рада,Українська Держава, отаманщина, війська Антанти; Б) Директорія, отаманщина, ЗУНР, Війська Антанти, Більшовицькі війська; В) Директорія, австро-німецькі окупаційні війська, ЦР, Війська Антанти; Г) ЦР, ЗУНР, Директорія, отаманщина Український Національний союз. 30. Встановити відповідність між державними режимами, історичними явищами та діячами А) ЗУНР 1)Хліборобський конгрес а) С. Голубович Б) Директорія 2) УГА б) Д. Вітовський В) Гетьманат 3) Берестейській договір в) Н. Махно Г) ЦР 4) Отаманщина г) Ф. Лизогуб 31. Явища і процеси української історії 1918 року розмістити відповідно до державних режимів Центральна Рада Гетьманат Директорія ЗУНР Польсько-українська війна, створення УГА, вихід з уряду В.Винниченка, Берестейській договір, повернення поміщиків, опозиція соціалістичних партій, наступ більшовиків, повстання в ніч із 31 жовтня на 1 листопада, отаманщина, Трудовий конгрес, неспроможність забезпечити поставки продукції за договором, Чортківська офензива. 32. Прочитати уривок із документу, дати відповіді на питання: „... Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити...” Питання до документу: 1) про яку історичну подію йде мова? 2) Вказати назви держав, що причетні до даної події; 3) Назвати глав держав, що уклали угоду; 4) Яка із держав була успішнішою у побудові державності? 5) Чи було в житті реалізовано угоду? Чому? br />

Початок української революції from lsandylenko

Вашингтонгська конференція from lsandylenko

Україна в І світовій війні from lsandylenko

Україна на початку XX ст. from lsandylenko

Міжнародні відносини from lsandylenko